Сергій Голубєв: "Соцпідприємництво - той же бізнес, а соціальність - його конкурентна перевага"

Менеджер проектів Фонду "Новая Евразия", Сергій Голубєв, представив російський досвід соціального підприємництва на Форумі соціальних підприємців у Києві. Соціальне підприємство, на його думку, має розвиватися так, як і решта бізнесу, без особливих преференцій. Росія щедро підтримує соціальне підприємництво і також громадські організації. Державна підтримка НУО зростає і має замінити кошти міжнародних донорів, від яких відмовився російський уряд.

 

Допомогти порадою, а не грішми, і потім дати доступ до капіталу

На Форумі Сергій розповідав про інфраструктуру підтримки і розвитку соціального підприємництва в Росії. Така система, за його словами, стала формуватися з 2008 року. Тоді підтримка з’явилася з боку приватного фонду «Наше будущее». Фонд щорічно проводить конкурс кращих соціальних підприємців, яким потім дають безвідсоткові позики на термін до 7 років на суму до 10 млн. руб. (2,6 млн. гривень). 

«Це потягнуло деяку зміну позиції бізнесу щодо благодійності. Вони сказали: «Хлопці, ми щороку скидаємося і даємо, наступного року теж скидаємося і даємо на те саме… На четвертий рік ми починаємо задумуватися, а чи правильно ми все робимо. На п’ятий рік ми вже не даємо практично ні на що», - розповів Сергій Голубєв. 

Експерти стали радити бізнесу підтримувати соціальне підприємництво… Місія соціального підприємця - змінити світ і для цього створювати точки розвитку. 

Підтримуючи такі інціативи, донори вже не вважали, що пхають у вічно порожній мішок... Але спершу потрібно було готувати і самих соціальних підприємців, аби їхні проекти були сильними. «Новая Евразия» спільно з фондом «СУЭК-Регионам» заснували Школу соціального підприємництва в Омську. Для навчання були залучені тренери з Ізраїлю, Бельгії, Фінляндії. Школу випускники залишали з готовими проектами соціального підприємництва. 

Бізнес тепер уже підтримував соціально-підприємницькі проекти не в ролі донорів, а в ролі менторів, тобто порадами і навчанням. 

А от курси соцпідприємництва при російських університетах Сергій оцінює вкрай негативно: «Навчають теорії і, максимум, - бізнес-плануванню! Там нема проектів, що працюють...» 

Важливим моментом стало залучення влади. Створювалися переговорні майданчики між соціальними підприємцями і представниками влади, причому потрібнішим був діалог саме з місцевою владою. Йшлося зокрема про можливість використання соцпідприємцями муніципальних приміщень, на що місцева влада могла не давати дозволу. 

Сьогодні школа соціального підприємництва працює у 7 суб’єктах Російської федерації та, ймовірно, буде ширитися далі. 

У Росії є експертна рада при держдумі з питань соціального підприємництва. Міністерство економічного розвитку окремо прописало підтримку соцпідприємництва. А саме підприємств, де працюють люди з обмеженими можливостями, звільнені з місць позбавлення волі та інші. Міністерство економічного розвитку дає гранти (до 20 000 $)... Щороку в Росії виділяється близько 5 мільярдів гривень на підтримку соціального підприємництва. Освоюється тільки близько 40%, а 60% коштів повертаються у державний бюджет. 

Забудьте про пільги! Ви підприємець!

-На секції Форуму обговорюється, чи потрібен в Україні закон про соціальне підприємництво. Ви кажете, що в Росії вам добре працюється без закону. В Україні кажуть, що закон має відокремити соціальні підприємства від тих, які такими не є, щоб решта бізнесу не прикидалася соціальним підприємництвом. 

У Росії законодавча база для соціального підприємництва (це моя експертна думка) - не потрібна! Нам зараз набагато простіше працювати у правовій невизначеності… 

Соціальне підприємництво – це той же бізнес. І коли соціальні підприємці кажуть, що є традиційний бізнес – і вони взагалі козли, тому що вони переманюють наших клієнтів. Це означає, що ті краще працюють, а соціальні підприємці - гірше. Тоді кажуть, давайте на законодавчому рівні закріпимо, що ми такі хороші і щоб до нас йшли. Це не працює. Це ми проходили із закріпленням місць для молодих спеціалістів, для людей із обмеженими можливостями. Якщо це працює, то працює погано. 

Тому питання не в тому, щоб законодавчо закривати, а в тому, щоб професіонально розвивати соціальних підприємців. Так, щоб соціальність була додатковою конкурентною перевагою при просуванні свого товару чи послуги. За пропозиціями відгородити - ховається непрофесіоналізм. 

- Деякі соціальні підприємці хотіли б мати пільги в оподаткуванні, оренді приміщення, окремі умови реєстрації... 

Забудьте про пільги! Ви підприємець! Про які пільги ви кажете?! Тут може йти мова про приватно-державне партнерство. Коли організація йде до держави і каже, що готова вирішити якусь проблему, якщо влада теж підключиться і дасть, наприклад, використати якесь приміщення. Це конкретні випадки, а не в цілому, щоб закріплювати. 

Я ще чому проти закону… Ми ще не напрацювали достатньо практики, щоб це регламентувати. Можливо, справді якісь пільги будуть потрібні... Але зараз краще працювати в режимі експерименту. 

- Чи відчула ваша організація, що деякі міжнародні донори пішли з Росії? 

Ні! У нашого фонду диверсифікована фінансова стратегія. По-друге, Росія – багата країна. У нас є донори всередині Росії, які можуть і готові вкладати у соціальні програми. Не знаю, скільки USAID вкладав у Росію... Але вчора був на засіданні Мінстерства економічного розвитку РФ і в цьому році на підтримку некомерційних соціально орієнтованих організацій буде виділено близько 8,3 млрд. рублів (2,2 млрд. гривень). Минулого року був президентський грант – близько 1 млрд. руб. А цього року вже 2 млрд. 370 мільйонів рублів (676 мільйонів гривень). Тобто все це, грубо кажучи, компенсується. 

... 

Сергій Голубєв запрошує також охочих на форум соцпідприємців Росії в Омську у жовтні 2013 року, де темою будуть соціальні інвестиції. 

Джерело : Громадський Простір

Автор : Ірина Салій

Коментарі:

Додати новину

Довідник

YouTube-канал

http://www.youtube.com/user/SocialEnterpriseOrg

Нас підтримали