Про проведення ІІІ Європейської літньої економічної школи з соціальної економіки

Вікторія Бібікова, аспірант, Донецький національний університет, учасниця літньої школи 

8-13 липня у місті Бертіноро, що розташоване на півночі Італії, пройшла ІІІ Європейська літня економічна школа з соціальної економіки (European Summer School on Social Economy (ESSE)). Темою цьогорічної зустрічі було «Соціальне підприємництво у глобальному контексті».

Організатором заходу виступив Болонський університет в партнерстві з Європейським дослідницьким інститутом кооперативів та соціальних підприємств (EURICSE), Італійською асоціацією з розповсюдження культури кооперації та некомерційних організацій (AICCON), Європейською дослідницькою мережею (EMES).

Цього року учасниками літньої школи стали близька 40 науковців та соціальних підприємців з 19 країн світу. 

 Відповідно до плану заходів проведення школи передбачало виїзди на успішно функціонуючі соціальні підприємства, аудиторні лекції та дискусії, зосереджені як на теоретичних аспектах проблеми соціального підприємництва, так і на практичному досвіді організації подібного бізнесу, що дозволило оцінити переваги, слабкі сторони, напрями та можливості розвитку соціального підприємництва в різних країнах світу.

Програма школи включала 22 доповіді, присвячені різним аспектам соціального підприємництва.

Відкрив школу виступ її очільника, дослідника Болонського університету, А.Бассі (A.Bassi) на тему «Соціальне підприємництво, соціальний підприємець, соціальне підприємство: деякі вступні коментарі». Він розкрив взаємозв’язок, відмінності та особливості вживання ключових понять концепції соціального підприємництва. Було відмічене, що тріада понять «соціальне підприємництво – соціальне підприємство – соціальний підприємець» відрізняється рівнями розгляду та застосовується у різних секторах громадянського суспільства (державний сектор, комерційні організації, «третій сектор»). Так, на макроекономічному рівні доцільно розглядати явище соціального підприємництва, яке існує у всіх трьох секторах. Щодо мезо рівня, на ньому правомірним є дослідження соціальних підприємств, які функціонують в рамках третього сектору. Мікроекономічний рівень, у свою чергу, передбачає наявність соціального підприємця, діяльність якого відбувається у державному та «третьому» секторах.

А.Бассі також відмітив ключові відмінності соціального підприємництва в Європі порівняно зі США. До них він відніс, по-перше, те, що концепція соціального підприємництва в Європі пов’язана з особливостями організації діяльності (висока ступінь автономності, наявність економічних ризиків, мінімальний обсяг платної праці, ініціація діяльності групою громадян тощо), у той час як в США ключовим критерієм віднесення підприємства до соціального виступає сама його діяльність. По-друге, основним принципом соціального бізнесу в Європі є демократичність об’єднання людей, що передбачає участь працівників підприємства та тих, на кого спрямована його діяльність в управлінні суб’єктом господарювання, що не є обов’язковою умовою для аналогічного бізнесу у США.

Значний інтерес викликала доповідь професора міжнародної економіки Болонського університету Ст.Замагні (St.Zamagni) «Нова парадигма для нової моделі розвитку: роль громадянської економіки», у якій він розкрив необхідність підвищення уваги до розвитку соціальних підприємств.

 

Зокрема Ст.Замагні зазначив, що за сучасних умов принцип сепаратизму втрачає свою актуальність відносно до життя суспільства. Жодна сфера суспільного життя вже не може вважатись незалежною. Так, політична сфера країн залежить від інших держав внаслідок глобалізації, соціальна сфера, яку можна представити неприбутковими організаціями, як мінімум залежить від джерел фінансування. Це потребує використання нових ефективних форм взаємозв’язку різних сфер суспільного життя, однією з яких є соціальне підприємництво. Його додатковою перевагою є об’єднання процесу виробництва з процесом розподілу (про необхідність якого говорив ще Л.Вальрас у 1874 р.), що дозволяє зменшити нерівність у суспільстві, подовжити життєвий цикл організації. Саме тому окремі розвинені країни намагаються усіма силами сприяти розвитку «Бі-корпорацій» (від. англ. B-corporation  або benefit corporation) та соціальних підприємств. З цією метою у Швейцарії та Великобританії створена Соціальна фондова біржа (Social Stock Exchange), яка виступає посередником між соціально значимим бізнесом та інвесторами.

С.Ферріані (S.Ferriani), доцент Болонського університету присвятив свою доповідь різним формам соціальної взаємодії: від соціальної активності до соціального підприємництва. Він розповів про відмінності між звичайним та соціальним підприємцем, соціальним підприємництвом та іншими чистими формами соціальної залученості, такими як надання соціальних послуг та соціальний активізм, благодійність. У своєму виступі він розкрив також історії та секрети успіху відомих у світі соціальних підприємств, наприклад Teach for America (TFA) (створено W. Copp), Child Helpline International (створено J. Billimoria), Cooperative Home Care Associates (CHCA) (створено M. Fisher), First Book (створено K.Zimmer), Netimpact (створено L. Maw) тощо.

Серед найбільш змістовних та цікавих доповідей слід відзначити виступ на тему «Зоопарк соціального підприємства» професора університету штату Джорджія (США) Д.Янга (Dennis R. Young), який ввів у науковий обіг низку альтернативних метафор для розуміння соціального підприємства. На його думку перспективним, з точки зору поглиблення досліджень соціального підприємництва, є розгляд соціального підприємства як зоопарку, мешканцями якого є різні види соціальних підприємств («сталий» бізнес, соціальні кооперативи, соціальний бізнес (різні нові правові форми), комерційні неприбуткові організації, гібридні організації – конгломерати та партнерство тощо).

 

Д.Янг встановив взаємозв’язок між типами соціальних підприємців та їх участю у життєдіяльності різних «мешканців» зоопарку соціального підприємства. Зокрема було встановлено, що неприбуткові організації охоплюють найбільшу кількість типів соціальних підприємців. Проте відкритими, на думку професора, залишаються питання: яким чином краще систематизувати тварин (мешканців зоопарку)? Як їх краще годувати? Як зробити їх взаємодію продуктивною?

З доповіддю про роль соціального підприємництва виступив Л.Бекетті (L.Becchetti), професор Римського університету «Тор Вергата», який розповів про 11 найбільш сталих банків світу (ShoreBank, GLS Bank, Newresourcebank, XacBank, Mercur тощо) та здійснив їх порівняння зі звичайними банками, в результаті чого виявилось, що соціальний капітал, депозити та кредити у загальних активах етичних банків є більшими від традиційних.

Він також відзначив потребу підвищення уваги до спеціальних порталів з підтримки соціального підприємництва. Прикладом такої платформи для споживачів є Ethical Consumer Guide в Австралії (http://guide.ethical.org.au/), де вони можуть знайти інформацію про соціальну відповідальність виробника чи продавця товарів та послуг, розшукати найближче для себе соціальне підприємство, яке продає необхідний товар чи надає потрібні послуги тощо. Щодо подібного порталу для соціальних підприємців, слід відзначити сайт некомерційної організації Kiva (http://www.kiva.org/start), який надає можливість соціальним підприємцям отримати мікрокредитування від зацікавлених осіб через інтернет завдяки розміщенню на сайті інформації про їх бізнес.

На думку Л.Бекетті необхідним є започаткування та проведення в світі етичних кеш-мобів, на кшталт таких, що проводяться у Італії. Вони передбачають одночасне масове зібрання якомога більшої кількості людей на соціально відповідальних підприємствах задля їх підтримки шляхом придбання товарів та розповсюдження інформації про них.

В літній школи взяв участь доцент школи менеджменту Університету Льєжа (Бельгія) Б.Хайбречтс (B.Huybrechts). Його доповідь була присвячена питанням соціального підприємництва та гібридності. Він зосередив увагу слухачів на тому, що соціальне підприємство є типовою гібридною організацією, тому що воно має соціальну місію, займається економічною діяльністю, переслідує політичні, екологічні та інші цілі. Основними елементами гібридності всередині соціальних підприємств виступають: правові форми, особливості управління, ресурси, люди тощо.

Про державну політику сприяння розвитку соціальної економіки / соціальних підприємств в теорії і на практиці розповів професор університету Валенсії (Іспанія) Р.Чавес (R.Chaves). Він розглянув різні підходи до визначення соціальної економіки, її основні функції (економічні, політичні та соціальні), визначив необхідність розробки спеціальної державної політики для регулювання соціальної економіки, розповів про основні напрями діяльності урядів для її поліпшення.

Особливу увагу він приділив іспанській політиці в сфері розвитку соціальної економіки (ключові нормативні акти у сфері податкової політики для різних форм соціальних підприємств, специфічні заходи у сфері зайнятості та ін.) та потребам її удосконалення.

Дж.Мулган (G.Mulgan), директор незалежної благодійної організації Nesta (Великобританія), яка допомагає індивідам та організаціям втілити корисні ідеї в життя шляхом надання інвестиційної та грантової підтримки, виклав своє бачення соціальних інновацій та народження нової економіки. Так, на його думку, під соціальними інноваціями доцільно розуміти нові ідеї (продукти, послуги і моделі), які одночасно відповідають суспільно визнаним соціальним потребам (більш ефективно, ніж альтернативи) та створюють нові соціальні відносини, капітал або співпрацю.

В літній школі були представлені доповіді молодих науковців, у виступах яких висвітлювались такі прикладні теми як:

- Інновації та лідерство у соціальних підприємствах: що є запорукою успіху? (С.Надін, PhD, Університет Арізони);

- Дослідження соціальної економіки в Румунії (А.Негут, науковий співробітник, Науково-дослідний інститут якості життя Румунської академії наук);

- Розвиток соціально-трудової сфери промислових регіонів та перспективи соціального підприємництва в Україні (В.Бібікова, аспірант, Донецький національний університет);

 

- Вартість капіталу і фінансування соціальних підприємств (А.Шиманська, аспірант, Брюссельський вільний університет);

- Організаційні інновації та соціальний менеджмент відносно до міжнародного усиновлення (Дж.Дамеліо, аспірант, Болонський університет);

- Переосмислення соціальної економіки як альтернативної економіки (на прикладі дослідження японських робочих колективів) (М.Імаї, аспірант, Університет Мейдзі);

- Етичні проблеми соціального підприємництва (Р.Ранджан Кумар Пасван, аспірант, Університет Порту);

- Вплив інвестиційної діяльності на соціальне підприємство (на прикладі Індії) (В.Кіодо, магістр, Болонський університет);

- Соціальне підприємство як гідридний інструмент досягнення сталого соціального впливу (Дж.Балок, магістр, Університет Корвіна);

- Застосування теорії зацікавлених сторін в ініціативах соціальних інновацій (М.Іслам, магістр, Фленсбургський університет);

- Еко-інновації для соціального підприємництва: перспективи Італії (Л.Коломбо, магістр, Болонський університет).

Закінчилась школа проведенням круглого столу за участю Д.Янга, Р.Чавеса, Дж.Мулгана, Б. Хайбречтса та інших учасників, в результаті чого були окреслені основні напрямки та перспективи розвитку соціального підприємництва, а також підбиті попередні підсумки роботи школи:

 

- Учасники школи відмітили, що соціальне підприємництво є досить різноманітним явищем, яке охоплює різні типи підприємств, що працюють в різних сферах і у відповідності з різними мотиваційними установками;

- Учасники відзначили, що розвиток соціального підприємництва в світі носить нерівномірний характер, що не дозволяє повною мірою використовувати його переваги;

- Розглянувши весь комплекс проблем, що перешкоджають розвитку соціального підприємництва, учасники дійшли згоди, що основні заходи мають бути сконцентровані на підвищенні доступу соціальних підприємств до фінансування, поліпшенні їх видимості та правового середовища;

- Учасники підтримали організацію подібного заходу на постійній основі.

Завантажити матеріали конференції.

Коментарі:

Додати новину

КАТАЛОГ-2013

Довідник

YouTube-канал

http://www.youtube.com/user/SocialEnterpriseOrg

Нас підтримали