У ВЕЛИКОМУ НОВГОРОДІ ПРОЙШЛА ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ «СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО В МЕРЕЖІ»

19-20 вересня у Великому Новгороді пройшла перша в циклі регіональних творча майстерня «Соціальне підприємництво в мережі», що об'єднала теоретиків і практиків, які цікавляться питаннями розвитку соціального підприємництва.

Ініціаторами проведення заходу виступили «Теплиця соціальних технологій» і Новгородський регіональний громадський фонд сприяння некомерційним проектам в партнерстві з Impact Hub Moscow.

 Перший день пройшов у форматі "неконференції", що дозволила усім охочим взяти участь в обговоренні проблем соціального підприємництва.

Відкрила засідання промова Ніни Костенко, директора програм Новгородського регіонального громадського фонду сприяння некомерційним проектам, та Олексія Сидоренка, керівника проекту «Теплиця соціальних технологій», які привітали учасників та ознайомили їх з порядком проведення заходу.

О. Сидоренко у своєму виступі також наголосив на важливості організації та проведення зустрічей для Теплиці соціальних технологій, ключовою ідеєю функціонування якої є демонстрація позитивного впливу технологій на суспільне життя. Крім того, він пояснив невипадковість вибору Великого Новгорода в якості першого міста в циклі подібних заходів, чому сприяли сильні традиції підприємництва в регіоні, починаючи з Середніх століть і закінчуючи сучасним «новгородським економічним дивом». З іншого боку, він позначив існування кризових явищ в економіці міста і відносно низький рівень заробітної плати новгородців, що знижує рівень життя городян і актуалізує розвиток соціального підприємництва.

Основну частину "неконференції" відкрила вступна лекція Катерини Халецької, співзасновника і керівника по зв'язках з партнерами Impact Hub Москва, яка розповіла про власний досвід взаємодії з практиками ведення соціально орієнтованого бізнесу і ролі Impact Hub у розвитку соціального підприємництва, що прагне створити сприятливе середовище, в якому шляхом взаємодії реальних і потенційних соціальних підприємців можуть зароджуватися нові ідеї.

Катерина також продемонструвала переваги і перспективи соціального підприємництва, навівши приклади успішних російських і міжнародних практик:

GlobeIn - допомагають ремісникам з 32 країн світу продавати їхні вироби, дозволяючи перетворити хобі на основне джерело доходу і вирішити тим самим проблему безробіття та збереження культурної спадщини шляхом інновації в логістиці продажу товарів;

Liberty (м.Санкт-Петербург) - субсидуючи туристичні поїздки російських людей з особливими потребами, а саме людей на інвалідних візках, за рахунок надання туристичних послуг людям на інвалідних візках з інших країн;

«Коломенська пастила» (м. Коломна) - відновила традиції пастильного виробництва, що дозволило відродити культурні звичаї в місті, знизити рівень безробіття і підвищити його туристичну привабливість.

Творча майстерня продовжилася пленарною сесією «Соціальне підприємництво в Новгородській області - виклики та перспективи», в якій взяли участь А. Демидов (начальник відділу розвитку проектної діяльності студентів Департаменту проектної та інноваційної діяльності Санкт-Петербурзького національного дослідницького університету інформаційних технологій, механіки та оптики), А. Жуковський (політолог, соціолог), Н. Костенко, М. Раненко (проректор з соціального розвитку та виховної роботи Новгородського державного університету ім. Я. Мудрого), Е. Халецька, А. Мамулат (керуючий проектною організацією «НОВГОРОДЕКОПРОЕКТ»).

У ході «круглого столу» його учасники поділилися своїми роздумами щодо гострих проблем соціального підприємництва та можливих шляхів їх подолання. А. Жуковський висловив переконаність, що розвитку даного виду господарської діяльності сприятиме координація зусиль підприємців та політичних партій, а також систематичне проведення соціологічних досліджень з виявлення найбільш гострих для регіону проблем з метою їх вирішення силами соціальних підприємств.

На думку Н. Костенко, імплементації практик соціального підприємництва сприяло б виділення певного відсотка бюджетних коштів на розвиток місцевої громади та орієнтація на різні цільові групи, а не тільки на молодь, яка часто розглядається як основний сегмент соціальних підприємців.

А. Демидов заявив, що закріпленню концепції соціального підприємництва на регіональному рівні сприятиме створення спеціальних регіональних програм, які окрім іншого, включали б інформаційне забезпечення і людські ресурси. Він також висловив упевненість в тому, що для розвитку цього виду бізнесу необхідна скоординована діяльність різних регіональних органів влади.

Згідно позиції А. Мамулата, держава повинна стимулювати самофінансування соціальних підприємств шляхом фінансової підтримки тих з них, які довели свою здатність акумулювати внутрішні ресурси.

Представники науки (О.Демидов, М.Раненко) розповіли також про культивування соціального бізнесу в стінах їхніх навчальних закладів шляхом організації спеціальних секцій на конференціях, створення бізнес-інкубаторів, підтримки та розвитку волонтерського руху.

Учасники засідання зійшлися на думці, що значний резерв розвитку соціального підприємництва зосереджений в залученні уваги до нього засобів масової інформації, які традиційно дуже обмежено висвітлюють дану тематику у своїх публікаціях.

Продовжилася творча майстерня двома майстер-класами з генерування ідей та інфографіки для соціальних підприємців, які проводили для учасників Е. Халецьким і А. Новичковою відповідно.

Слідом за цим виступив засновник Школи зелених драйверів, тренер з екологічного способу життя Роман Саблін з презентацією «Я - еко підприємець», в якій висловив своє розуміння еко-підприємництва.

Директор із зовнішніх зв'язків Благодійного фонду «Банк соціальних проектів» Влад Ліндер разом з колегою Олексієм Фетисовим у своєму виступі анонсували банківський продукт, який адаптований для людей з особливими можливостями та який дозволяє їм стати повноцінними учасниками соціально-економічних відносин і сприяє інтеграції у суспільство.

З використанням Skype-включення у засіданні взяли участь Інна Іванова (Фонд «Громадська думка») і Макс Мачасау (менеджер портфоліо Кiva в Європі та Центральній Азії), які ознайомили учасників заходу зі способами капіталізації соціального бізнесу (за даними досліджень Фонду «Громадська думка») та історією створення платформи Kiva.org, що об'єднує позичальників в особах соціальних підприємців і кредиторів.

Ірина Мірошниченко, менеджер програми «ІнфоДонор», що координується Інститутом розвитку інформаційного суспільства спільно з TechSoupGlobal, присвятила свій виступ можливостям, які «ІнфоДонор» надає російським некомерційним і релігійним організаціям, публічним бібліотекам у сприянні отримання пожертвувань програмних продуктів провідних виробників, таких як Microsoft і iSpring , що викликало великий інтерес у присутніх представників організацій третього сектора.

Дослідник міжнародного проекту "International comparative social enterprise models" (Бельгія) Вікторія Бібікова, розповіла про найбільш поширені моделі соціальних підприємств на пост-радянському просторі (на прикладі України), які вдалося виявити в ході реалізації першої частини проекту:

-          модель підтримки підприємців (підприємства надають послуги цільовій аудиторії, необхідні для відкриття та успішного ведення власного бізнесу);

-          модель працевлаштування (підприємства створюють можливості працевлаштування та професійного навчання людей з високими бар'єрами виходу на ринок праці);

-          модель платних послуг (організації надають цільовій групі послуги, які одночасно є джерелом ресурсів і складають соціальну програму діяльності);

-          модель фінансування послуг (підприємства зайняті випуском продукції та / або наданням послуг, які не пов'язані із соціальною програмою);

-          модель підтримки організації (особливістю цієї моделі є те, що підприємство направляє дохід, отриманий від комерційної діяльності на підтримку материнської організації).

Також перед присутніми в перший день виступили діючі соціальні підприємці м. Новгорода (Ю. Трофимов (проект «ЧудоМама»), Е. Савінцева (РОО Новгородського спортивно-оздоровчого центру «Галатея»), М. Баранова та І. Мазіна (Сімейний творчий центр «Музізон»), Л. Малишева (Ініціативна група «Мусора. Больше. Нет. Великий Новгород»), А. Лебедєв (антикафе« CarpeDiem»), А. Щеглова (прокат дитячих товарів « Хороша справа»), Н. Муратова і В. Єфімов (НООІ «Чорнобиль», проект « Крок до права»), О. Івченко (проект «Давайте мінятися»), які поділилися успіхами своєї діяльності та основними труднощами на шляху досягнення стійкої динаміки розвитку.

Другий день заходу був проведений у форматі «хакатона», в ході якого автори дев'яти соціально орієнтованих бізнес проектів представляли свої ідеї і спільно з менторами розвивали їх. За результатами доопрацювання ідеї в ході хакатона і її презентації, членами журі було обрано кращий проект, яким виявився «Роздільний збір сміття» (автор Л. Малишева), що отримав приз у вигляді договору на доопрацювання проекту в розмірі 60 тис. рублів.

Матеріал підготувала:

Вікторія Бібікова, дослiдник ICSEM Project (Belgium), аспiрант Донецького нацiонального унiверситету

Переклад з російської: Дарина Соцька

Коментарі:

Додати новину

КАТАЛОГ-2013

Довідник

YouTube-канал

http://www.youtube.com/user/SocialEnterpriseOrg

Нас підтримали