Історія шведського підприємства «Basta!» доводить, що для створення стійкого бізнесу необхідно продумати структуру його організації так, щоб воно мало замкнутий цикл. Його бізнес-модель не була унікальною, засновник підприємства запозичив її у італійських колег. У 1987 році він був вражений роботою реабілітаційного центру «San Patrignano», який був терапевтичним співтовариством для наркозалежних людей. І хоча тоді навряд чи існувало визначення «соціальне підприємство», по суті, італійський центр «San Patrignano» був саме таким.
Через кілька років ідея аналогічного реабілітаційного центру була реалізована в Швеції за фінансової підтримки декількох муніципалітетів, розташованих неподалік від Стокгольма.
Автори проекту прийняли на себе чималий ризик. За умовами цієї угоди їм потрібно було повернути позикові кошти через 5 років, протягом яких зобов'язалися надавати цим муніципалітетам послуги з реабілітації на 50% нижче звичайної вартості. За ці 5 років засновники повинні були або створити стійке підприємство, або закрити його після закінчення обумовленого терміну.
Організаційна структура підприємства проста і вбудована в багаторівневий процес реабілітації. Цьому сприяє прозорий, зрозумілий і демократичний стиль управління, причому власником підприємства є асоціація «Basta!», а не його засновники.
- Реабілітація та соціалізація, заснована на розвитку турботи про себе і тих, хто поруч. Протягом першого року людина не може покинути підприємство. А держава виплачує людині 200 євро в місяць – допомога на кишенькові витрати.
- На цьому етапі співробітника готують до самостійного життя, і він вибирає залишитися йому на підприємстві або повернутися в соціум. А замість допомоги від держави співробітник вже самостійно заробляє близько 300 євро на місяць.
- Тимчасова робота. Реабілітація офіційно завершується, співробітник укладає контракт на певний термін і отримує зарплату, відповідну посаді за шведським законодавством.
- Постійна робота. Співробітник укладає безстроковий контракт і отримує зарплату, відповідну посаді за шведським законодавством.
- Співробітник підприємства входить в асоціацію «Basta!» і стає співвласником підприємства.
Таким чином, одночасно з реабілітацією, співробітники проходять необхідне навчання, яке оплачує підприємство. Вони мають можливість побудувати кар'єру. Виникаючі конфлікти і проблеми вирішуються не тільки керівниками, все обговорюється в колективі. Як члени асоціації «Basta!», співробітники стають співвласниками підприємства і отримують можливість брати участь у прийнятті стратегічних рішень. Сьогодні їх уже 17 осіб.
Бізнес-модель «Basta!» базується на тому, що підприємство повинно бути прибутковим і стійким, незважаючи на те, що воно працевлаштовує лише людей з алко- або наркозалежністю. Як таке можливо?
Сюди наймають непрофесіоналів і дають їм можливість розвиватися, а при необхідності залучаються зовнішні консультанти. В структуру підприємства входить декілька підрозділів, з різними видами діяльності: ремонтні роботи, прибирання графіті, чистка речей. А ще у них є хостел для собак, готель і конференц-центр. Крім цього, підприємство «Basta!» отримує від держави оплату за надання соціальним службам послуг із соціальної реабілітації людей із залежностями.
За 20 років роботи «Basta!» через нього пройшли приблизно 2000 чоловік. Конкурентна продукція дозволяє людям, що виробляють її, відчувати себе потрібними в суспільстві. Оборот цього соціального підприємства на 2015 рік склав приблизно 6 млн. євро. А в 2016 році вони отримали близько 300 тис. євро прибутку. Він утворюється за рахунок середньої ціни на якісні товари та послуги, що пропонуються підприємством. Прибуток повністю реінвестується в підприємство і дозволяє йому розширюватися.
Як бачите, така організаційна структура в поєднанні з бізнес-моделлю успішно працює для підприємства, де наймаються люди, які фактично випали із соціуму. Це означає, що вона цілком може бути застосована для соціальних підприємств, які працевлаштовують людей з ментальними захворюваннями, випускників дитячих будинків, і тим більше – для підприємств, де працюють не тільки соціально вразливі верстви населення.
______________
Це глава з книги «Человечный бизнес: реалии и перспективы».
Автор:
Каріна Санлайф – сертифікований бізнес-тренер, консультант з соціального підприємництва, письменниця, коуч.
Сторінки автора: на Facebook
Сайт «Содружество ‘Sun & Life’».