Сьогодні ми розповімо про унікальний кейс - соціальний банк Grameen у Бангладеш.

Grameen Bank дослівно перекладається як «Сільський банк».

У 1976 році, професор університету Чіттагонга Мухаммад Юнус у рамках дослідницького проєкту, розробив систему забезпечення банківськими послугами найбідніших верств населення Бангладеш. Джерелом натхнення для створення такого банку стали несприятливі економічні умови у Бангладеші — у країні вирував масовий голод, тому Юнус прийняв рішення позичити 42 фермерам по 27 доларів США. Як виявилось, навіть такої незначної на перший погляд суми, було достатньо, аби люди почали створювати невеличкі ферми та розвивати власний бізнес. Результати такого експерименту показали, що подібна практика може зменшити бідність населення у сільських районах Бангладеш, і врятувати людей від голоду.

За підтримки університету Чіттагонга Мухаммад Юнус провів дослідження Rural Economics Project, він спостерігав, як мікрокредитування впливає на чисельність бідного населення навколишніх сіл. Проєкт став успішним, і після цього, Юнуса підтримав Центральний Державний Банк Бангладеш, і територіальне охоплення банку Grameen почало рости та розширюватися по усій країні.

Через невпинно зростаючу популярність проєкту Мухаммада Юнуса, у 1983 році Grameen Bank було зареєстровано як незалежну банківську організацію. Відділення банку поширювалися на всю країну — у 2006 році їх кількість була приблизно 2 тисячі, а сума кредитів, виданих населенню сягала 7,6 мільярдів доларів США.

У 2006 році Grameen Bank та його засновник, Мухаммад Юнус став лауреатом Нобелівської премії миру, за свою діяльність з кредитування бідного сільського населення країни. Це перший випадок у історії, коли банк отримав Нобелевську премію миру.

Що цікаво, банк навіть створив список 16 рішень клієнта:

• Ми зобов'язуємося сповідувати чотири головні цінності Grameen Bank: Дисципліна, Єдність, Стійкість і Працьовитість.
• Ми зобов'язуємося піклуватися про добробут наших сімей.
• Ми не повинні жити в старих будинках. Ми зобов'язуємося ремонтувати їх і будувати нові.
• Ми зобов'язуємося вирощувати овочі круглий рік. Ми повинні їсти багато овочів і продавати те, що не з'їдено.
• Під час посівного сезону ми зобов'язуємося висаджувати якомога більше насіння.
• Ми зобов'язуємося стримувати зростання наших сімей. Нам слід скорочувати свої витрати. Ми повинні стежити за своїм здоров'ям.
• Ми зобов'язуємося дати освіту нашим дітям і переконатися в тому, що у них є гроші на освіту.
• Ми зобов'язуємося утримувати своїх дітей і навколишнє середовище в чистоті.
• Ми зобов'язуємося робити вигрібні ями.
• Ми зобов'язуємося пити воду зі свердловин. Якщо їх немає, то кип'ятити воду і використовувати галун.
• Ми не повинні давати придане за наших дочок і не повинні брати придане на весіллях синів. Ми повинні звільнити наші громади від прокляття цієї традиції. Ми повинні відмовитися від дитячих шлюбів.
• Ми не повинні самі здійснювати несправедливі вчинки і допускати несправедливість навколо нас.
• Ми зобов'язуємося об'єднувати зусилля, щоб робити великі інвестиції для отримання великих доходів.
• Ми завжди повинні бути готові допомогти один одному. Якщо хтось опинився в біді, ми повинні йому допомогти.
• Дізнавшись про порушення дисципліни в одній з наших громад, ми зобов'язуємося піти туди і навести порядок.
• Ми зобов'язуємося брати участь у всіх громадських подіях.

Таким чином, Мухаммад Юнус зміг покращити рівень життя своєї країни. Про інші цікаві міжнародні кейси ми розповімо у наступних матеріалах. Stay tuned :)