Bизначень соціального підприємництва є немало. Це в Україні поняття соціального бізнесу з’явилось відносно нещодавно, а в таких країнах як Британія, Сполучені Штати Америки та Австралія подібні організації працюють і вивчаються ще з 80х років минулого століття.
Український Форум Благодійників, укладаючи Зелену Книгу з Соціального Підприємництва в Україні, проаналізував велику кількість визначень СП і створив власне усереднене та зрозуміле тлумачення:
“Соціальне підприємництво (СП) — це бізнес, покликаний розв’язувати соціальні та/або екологічні проблеми у громадах, у фокусі якого — досягнення економічного та соціального ефекту.”
У цьому дописі, я на прикладах українських та закордонних організацій наглядно охарактеризую особливості і відмінності соціального підприємництва від інших форм ведення бізнесу, іноді навіть для більшо контрасту порівнюватиму компанії зі схожими продуктами.
Business vs Social Entrepreneurship
Найголовнішою відмінністю соціального підприємства від бізнесу є залученість вразливих верств населення до бізнес-моделі. Найчастіше соціальне підприємництво має на меті створити робочі місця для людей з особливими потребами, або ж віддавати частину свого прибутку на допомогу таким людям, іноді надавати продукти та послуги за спеціальною ціною. Принципи і мета діяльності прописана в стратегії компанії, СП існує і функціонує орієнтуючись на потреби своїх вигодоотримувачів. Тож для соціального підприємства першочергова мета діяльності не отримання прибутку, а зменшення соціальної несправедливості. На противагу ж бізнес, прагне отримати прибуток, навіть якщо продукт, який він виробляє, покращує життя певних верств населення.
Наприклад, в Україні існує стартап Open World, що розробив мобільний додаток для незрячих людей із технологією BLE-маячків. Цей продукт значно покращить життя людей з інвалідністю зору, з його допомогою користувач отримуватиме інформацію про оточуючі його заклади (напр. аптеки), транспорт (номер та маршрут автобусу) та зможе простіше і безпечніше пересуватися (перемикати світлофори, без сторонньої допомоги безпечно переходити дорогу). Не зважаючи на те, що цільова аудиторія такого продукту це соціально вразливий прошарок населення, компанія є комерційною. Тобто, продукт Open World фактично є соціальним, але мета роботи компанії — отримання прибутку. Це і не дає Open World право називатися соціальним підприємством.
Для контрасту, одним з яскравих представників соціального підприємництва в Україні є пекарня 21/03, яка працевлаштовує дорослих і підлітків з синдромом Дауна. Окрім цього, засновники компанії реінвестують свій прибуток у спеціальні програми по навчанню та розвитку персоналу. Таким чином, соціальна пекарня привертає увагу до проблем працевлаштування людей з ментальними особливостями, допомагає таким підліткам адаптуватися до дорослого життя та знайти місце де їх поважають та цінують як майстрів своєї справи.
Corporate Social Responsibility vs Social Entrepreneurship
Класичний бізнес розподіляє свій прибуток між стейкхолдерами, а СП, за вирахуванням операційних витрат, реінвестує прибуток у подальшу роботу, розвиток підприємства чи благодійну підтримку своїх бенефіціарів.
Багато великих корпорацій впроваджують у свою діяльність корпоративну соціальну відповідальність (КСВ). Через КСВ компанії транслюють небайдужість та свідомість свого впливу на всі аспекти суспільства, включаючи економічні, соціальні та екологічні. Але окрім позитивного впливу на суспільство багато компаній впроваджує КСВ ініціативи для зміцнення свого бренду на ринку та підвищення популярності серед своїх потенційних та існуючих соціально свідомих клієнтів.
Наприклад, компанія Apple відраховує певний відсоток від продажів своїх продуктів червоного кольору (PRODUCT)RED на гранти Глобального фонду для боротьби з ВІЛ / СНІДом, в рамках яких фінансуються програми тестування, консультування, лікування і профілактики. З моменту заснування програми (RED) у 2006 році, Apple передала до Глобального фонду понад 200 мільйонів доларів.
Або ж кавова корпорація Costa Coffee, яка через свою благодійну організацію Costa Foundation прагне покращити освіту для хлопчиків та дівчаток у деяких з найбідніших громад, що займаються вирощуванням кави по всьому світу. Переконання у важливості освіти є ключовим для фундації, з 2006 року Costa Foundation збудувала 80 шкіл у 10 країнах та надала доступ до якісної та безпечної освіти близько 75 000 дітей.
Це надзвичайно круті ініціативи, що створюють відчутний соціальний вплив, але попри це Apple чи Costa не є соціальними підприємствами. Відмінність КСВ та СП у такому випадку полягає в тому, що КСВ проекти не мають постійного характеру, часто є короткотривалими та відповідно не є основною діяльністю компанії.
З іншого боку, багатьом може бути відоме з рекламних роликів на Youtube американський соціальний стартап 4ocean. Основною метою діяльності цього СП є очищення світового океану від сміття та порятунок водної флори та фауни від впливу людської байдужості. Засновники Алекс та Ендрю провели навколо океану все своє життя. Вони обидва виросли на узбережжі Флориди, багато часу проводили за плаванням, дайвінгом, риболовлею та серфінгом. Коли в коледжі вони назбирали грошей і поїхали серфити на Балі особливо їх вразили пляжі, повністю вкриті пластиком, за їх словами: “Океан виносив купи сміття на берег з кожною хвилею”.
Саме тоді друзі почали брейнштормити яким же чином можна допомогти цій глобальній проблемі. Так з’явилася 4ocean з унікальною пропозицією — браслет з переробленого пластику. В будь-якому куточку світу я можу купити браслет за 20$, фінансуючи вилов фунту (0,45 кг) сміття з берегів Флориди, Балі та Гаїті. Звичайно, 4ocean вираховує із прибутку операційні витрати на переробку пластику, роботу людей, рекламну кампанію, але основна їх діяльність не змінюється. За весь час своєї діяльності організація зібрала 6,5 мільйонів фунтів сміття.
Charitable Fund vs Social Entrepreneurship
Основною визначальною характеристикою благодійних фондів є те, що вони працюють за рахунок благодійних пожертв, грантів чи коштів засновників фонду. Як і СП, благодійні фонди також мають на меті підтримувати певні вразливі групи населення. Іноді БФ навіть використовують у своїй діяльності методи соціального підприємництва, але важливо зазначити, що формально, за організаційно-правовою формою, БФ не мають права отримувати прибуток, тільки благодійні пожертви.
Так, наприклад, відомий своєю активною діяльністю Фонд Олени Пінчук АНТИСНІД, в рамках проекту Fashion Aid, має лінійку одягу: футболки, світшоти та еко торбинки із принтами, розробленими Українськими дизайнерами та знаменитостями. Найперше, тематика принтів була обмежена безпечним сексом, наразі також є другий напрямок — гендерної рівності. Купуючи речі з колекції Fashion AID, ви допомагаєте ВІЛ-позитивним дітям. На зібрані кошти Фонд Олени Пінчук «АНТИСНІД» закуповує медикаменти, дитяче харчування і предмети гігієни для ВІЛ-позитивних дітей та спеціалізованих медичних установ, в яких вони виховуються або перебувають на лікуванні.
Таким чином всі гроші, отримані від продажу Fashion AID товарів йдуть на статутні цілі організації. Але це тільки інструмент, який надає змогу фондові АНТИСНІД мати додаткове фінансування, не тільки від сім’ї Пінчук, але і з зовнішніх джерел.
На противагу, СП Soul Sisters створює футболки із підбадьорючими життєстверджувальними написами на підтримку онкохворих людей. Прибуток від продажу футболок іде на розвиток проекту з інформування суспільства про онкологію та простір психологічної й консультаційної підтримки людей (cancer survivors), що наразі знаходяться на своєму шляху до одужання. Функціонуючи як соціальне підприємство, продаж футболок є основою доходу Soul Sisters, який вони потім реінвестують у свою подальшу просвітницьку діяльність та інші активності з підтримки онкохворих людей.
Social Project vs Social Enterprise
Соціальний проект, зазвичай, має на меті привернення уваги до соціальної проблеми шляхом певних дій: проведення флешмобів, перформансів, фізичних активностей (charity running). Соціальний проект не є зареєстрованим підприємством, не створює власний продукт чи послугу та основну мету ставить перед собою проінформувати громадськість про певну проблему і заохотити до конкретної дії (це може бути волонтерська або фінансова підтримка, створення локальних ініціатив по подоланню проблем ітд). Соціальне підприємництво ж навпаки прагне подолати певну соціальну проблему створюючи власні продукти чи послуги.
Прикладом соціального проекту в Україні може бути KIND CHALLENGE — благодійний проект Тетяни Гриньової, який розпочався у 2019 із метою зібрати 3 мільйони гривень для лікування онкохворих дітей, підопічних фонду Таблеточки. Спершу Таня привертала увагу до фонду та спонукала фінансово підтримати дітей як Charity Runner, впродовж року дівчина кожного місяця пробігала марафон. Наразі ж проект розширився, його підтримують кафе та ресторани відраховуючи відсоток або фіксовану суму прибутку від певних страв (#Kindpizza, #Kindhummus, #Kindbenedict, #Kindsalad) напряму у фонд Таблеточки в рамках KIND CHALLENGE. Окрім закладів харчування також долучалися студія йоги, бьюті салон, медичний заклад, виробник соєвих свічок.
Для порівняння, в Києві у 2015 році було відкрито піцерію Pizza Veterano — це соціальне підприємництво, яке через свою діяльність сприяє працевлаштуванню й адаптації до мирного життя демобілізованих учасників бойових дій на Сході України. Окрім того, що мінімум половина персоналу тепер вже мережі закладів Pizza Veterano це ветерани АТО, підприємство також відраховує 10% від прибутку на потреби учасників війни та їх сімей. Для учасників бойових дій існує бонусна система та знижки, та будь-хто з відвідувачів закладу може оплатити піцу для військових, які перебувають на лікуванні в госпіталях.
За чотири роки, з моменту відкриття першої піцерії Veterano Pizza проект масштабувався до цілої групи компаній Veterano Group, до якої також входять мережа кав’ярень Veterano Coffee та моноформатне кафе Veterano Brownie.
Core values of the company vs Social Entrepreneurship
Іноді компанії інтегрують у свою діяльність соціальний аспект, це допомагає показати цінності засновників та зробити бренд більш привабливим внаслідок впровадження соціальної складової.
Так, до прикладу, український виробник взуття Hi! Legs, який виріс в окремий проект із компанії сучасного етноодягу ETNODIМ, зазначає, що їх основна концепція бренду — це благодійність. Клієнти Hi! Legs приносять своє старе взуття в обмін на нову пару зі знижкою. Всі отримані моделі (без обмежень щодо марок, брендів, стилів і видів) компанія реставрує, дезінфікує та віддає безкоштовно людям, які заповнили анкету на сайті і благодійним організаціям. Безумовно, це чудова ініціатива, але не дає можливість називати Hi! Legs соціальним підприємством.
На відміну від Hi! Legs, СП благодійний магазин “Ласка” визначає своєю центральною метою підтримку нужденних. Основою бізнес-моделі Ласки є перепродаж уживаного одягу, більша частина прибутку від цієї діяльності спрямовується на підтримку різноманітних фондів (Таблеточки, Happy Paw, Жизнелюб та ін.). Одяг, який не було продано, напряму віддають як гуманітарну допомогу у дитячі будинки, дома пристарілих, заклади підтримки переселенців і т.д.
Що особливо мені імпонує у Ласці — це те що організація постійно розвивається і шукає нові шляхи допомоги різним соціально незахищеним верствам населення. Наприклад, певна частина речей, які люди приносять до магазина, вже не є придатною для подальшого використання, тому команда Ласки запустила власне виробництво Recycled Rugs — екологічних килимків, які роблять люди з обмеженими можливостями та люди похилого віку на спеціальних верстатах. Такий підхід, по-перше, максимально утилізує непотрібний одяг і по-друге, дає можливість фінансово підтримати соціально вразливі групи.