Незважаючи на те, що останнім часом питання інклюзії в нашій країні обговорюється дедалі активніше, люди з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, літні люди продовжують зіштовхуватися з перешкодами на шляху власної реалізації. 

Серед них — упередження суспільства, недосконалість законодавства та неготовність роботодавців до змін в організації робочого процесу.

В Українській соціальній академії назвали п’ять найпоширеніших міфів, які заважають професійній реалізації українців — та пояснили, чому від запровадження інклюзивних підходів виграють усі.

Інклюзія стосується тільки людей з інвалідністю

Сам термін «інклюзія» увійшов у широкий вжиток в Україні відносно нещодавно — і зараз використовується, переважно, коли мова йде про людей з інвалідністю. Однак у світовій практиці, говорячи про «інклюзивний підхід», мають на увазі чимало соціально вразливих груп: людей з інвалідністю, літніх людей, мігрантів та ін.

В основі такого підходу — ідея, що всі люди різні. Однак через певні відмінності одна соціальна група часто отримує перевагу над іншою — це можуть бути національні, гендерні, расові відмінності, а також особливості нашого стану здоров’я.

Відтак мета інклюзії — допомогти кожному «включитись» у суспільство. Адже, коли ми бачимо, що люди навколо нас отримують підтримку — то знаємо, що і ми можемо на неї розраховувати у разі потреби.

Інклюзія — це додаткові збитки

Дійсно, на запровадження інклюзивних практик у компанії доведеться виділити час та бюджет. Точні суми залежатимуть від різноманітних факторів — розміру компанії, сфери діяльності, організаційної культури тощо. Але це не означає, що ці витрати не виправдають себе. 

Так, за дослідженням Deloitte, після запровадження інклюзивного підходу у компаніях на 29% покращилася взаємодія в команді, а продуктивність роботи зросла на 17%.

Звісно, найочевидніший плюс інклюзивного підходу — репутаційний. Запровадження інклюзивних практик може створити бізнесу репутацію чудового роботодавця, який дослухається до потреб своїх працівників. Адже коли на роботу в компанії претендуватимуть найкращі спеціалісти галузі — переваги інклюзії виглядають очевиднішими. 

Або інклюзія — або професійна команда

Серед роботодавців поширені побоювання, що введення квот змусить відмовляти кваліфікованим кандидатам для того, щоб дотримуватись законодавства. Але що змушує нас думати, що люди із вразливих соціальних груп — менш професійні?

Підхід, у якому роботу отримують найкращі кандидати — логічний. Але варто подумати про те, що ми вважаємо «найкращим» —  і які несвідомі упередження впливають на наше бачення.  

Часто за успіхом стоїть дещо більше, ніж професійні здобутки та наполеглива робота. Зовнішні фактори  — стать, національність, соціальний статус, наявність інвалідності — впливають не менше. Адже таланти розподіляються рівномірно по всьому суспільству. А от можливості — ні.

Натомість, дані досліджень показують, що люди із вразливих соціальних груп мотивованіші та показують не гірші результати в роботі. Так, багаторічне дослідження Walgreens показало, працівники з інвалідністю настільки ж — або навіть більш продуктивні, ніж ті, що не мали інвалідності.

Для того, щоб стати інклюзивною компанією, треба просто ставитись до всіх однаково

Це твердження здається логічним — але тільки на перший погляд. Якщо ви будете ставити до всіх однакові вимоги, ви можете випадково дискримінувати певні групи людей.

Наприклад, у вашій компанії робочий день починається о 7 ранку. А у вас є працівник з інвалідністю, через яку він найгірше почувається зранку— і йому може знадобитися трохи більше часу, щоб підготуватися до роботи. Наприклад, прийняти ліки — і зачекати, поки вони подіють.

У цій ситуації було б розумно дозволити цій людині починати робочий день трохи пізніше — і тоді вона працюватиме набагато ефективніше.

Інклюзія — це виконання передбачених законодавством квот

Мало просто дати людям із вразливих соціальних груп роботу — важливо створити для них комфортне, позбавлене упереджень середовище, де вони зможуть реалізувати себе. Мова не йде про привілеї для певних груп людей — ідея в тому, щоб дати можливість всім працівникам почуватись однаково важливими та захищеними.

Крім того, інклюзія стосується не лише «включення» людей, які були недостатньо представлені як працівники. Йдеться також про створення команди та бізнесу, які краще розуміють усіх потенційних клієнтів для ваших продуктів та послуг — адже усвідомлення їхніх потреб допоможе процвітанню вашого бізнесу. 

Онлайн-курс із розвитку бізнес-ідей «Соціальне підприємництво: інклюзія»

За допомогою програм інклюзивної підприємництва в Українській соціальній академії вирішили дати можливість якомога більшій кількості людей створити свій власний бізнес. Адже соціальне підприємництво може стати чудовою альтернативою для людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, мігрантів та ін.

18 травня в Академії стартує онлайн-курс із розвитку бізнес-ідей «Соціальне підприємництво: інклюзія». Це програма зі створення інклюзивного стартапу від пошуку ідеї та формування продукту до створення прибуткової бізнес-моделі. 

Програма розроблена за методиками Віденської бізнес-школи (Австрія) та Центру розвитку соціального підприємства при Університеті Santa Clara у Кремнієвій долині (США).

Для кого програма?

• для людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, літніх людей чи представників інших соціально вразливих груп, які хочуть відкрити власний бізнес;
• для тих, хто прагне створити підприємство, яке змінить якість життя соціально вразливих груп;
• для представників громадських організацій, що працюють з соціально вразливими групами та прагнуть фінансової стабільності.

Організатор

Українська соціальна академія допомагає людям та надихає їх втілити ідеї соціальних змін у бізнес, що стабільно зростає, за допомогою освітніх курсів і менторів, котрі діляться здобутим у бізнесі досвідом.

Детальна інформація про онлайн-курс

Скеровуємо на інклюзивний соціальний бізнес!