Шкільне або учнівське підприємництво – один із найбільш успішніших методів розвитку молодіжного підприємництва, соціальної відповідальності та підготовки до свідомого життя у школі. Воно сприяє і розвитку самої школи як відкритої назовні інституції. Така проектна бізнес-модель «дорослих» форм підприємництва, яка створюється самими учнями та за їхньої ініціативи і працює за усіма правилами бізнесу в рамках школи, успішно підтримується у Німеччині з боку держави, суспільства та бізнесу. В Україні така модель донині маловідома. У даній статті коротко викладено суть шкільного підприємництва та його особливості у Німеччині, з метою поширення такої ідеї в Україні та знаходження однодумців щодо її впровадження та розвитку.

Загальновідомо, що діти – це майбутнє, з яким ми пов’язуємо позитивні асоціації, емоції та поєднуємо найкращі сподівання. Нема нічого важливішого для розвитку кожного суспільства та держави, аніж постійний розвиток дітей, молоді і себе, оскільки знання та досвід – це єдине, що людина не може втратити, що є її постійним ліквідним капіталом.

Наукова література зі сфери дослідження майбутнього говорить про те, що вже на даний час і у близькому майбутньому потрібні не просто фахівці, які вміють добре виконувати свою роботу, а потрібні люди з критичним, креативним та альтернативним мисленням, люди, які вміють вирішувати конфлікти та комунікувати на високому рівні і брати на себе відповідальність, люди, які вміють координувати та керувати командами й мережами та готові й вміють постійно навчатися, навчати та розвиватися.

Основа для такого росту та розвитку закладається у ранні роки: у дитячому садку, школі та інших освітніх закладах. Один з інструментів всебічного навчання й розвитку у школі є саме шкільне підприємництво (ШП). Це одна зі сталих проектних форм навчання підприємництву та соціальної відповідальності, лідерства та проектному менеджменту, сталості та демократії у правових рамках школи. Форма такого навчання та досвіду максимально наближена до реального підприємництва за всіма ринковими правилами, однак у прототипно-проектній моделі. Учні віком від 13 до 18 років, які є рушійною силою ідеї шкільного підприємництва та самі приймають рішення, ініціюють концепт свого ШП, і при його реалізації навчаються стратегічному та бізнес-плануванню, виготовленню продукції, соціальній відповідальності, сталості, участі у прийнятті рішень, продажу, комунікації з колегами та партнерами тощо.[1] Модель учнівського підприємництва може бути інтегрована у шкільне навчання для зацікавленості учнів до виконання тих чи інших завдань, як наприклад, виготовлення логотипу для шкільного підприємства на уроці інформатики (або дизайну та мистецтва, якщо проводяться такі заняття в школі), чи написання місії підприємства або формулювання цінностей для команди новоствореного шкільного підприємства на уроці літератури, мови чи креативних заняттях, чи здійснення фінансових обрахунків на уроці математики. Таким чином можна розбавити «сухий» навчальний план.[2]Практично для будь-якого завдання у рамках шкільного підприємництва знайдеться навчальний предмет, у межах якого усі учні[3] можуть практикуватися над рішенням завдань.

Шкільне підприємництво сприяє також ранньому набуттю навиків самоорганізації, командної гри та культури поведінки, а також розумінню того, що може бути професійним або суспільним об’єктом інтересу підлітка в майбутньому. Чим раніше молода людина це зрозуміє, тим швидше вона стане на шлях своїх інтересів, зможе себе знайти і реалізувати на користь суспільства.

Вартий уваги і соціальний аспект ШП: шкільне підприємництво можна назвати мінімізованим прототипом[4] соціального підприємництва[5], що дозволяє розглядати і саму школу як його конструкт[6]: шкільне підприємництво найчастіше орієнтується на комерційне вирішення проблем підлітків, локальних соціальних викликів, проблем вразливих груп населення та довкілля.[7] У такий спосіб воно робить школу більш різнобічною, відкритою, інтерактивною, прозорою, і водночас наближує її до локального соціального контексту.

Шкільне підприємницто вперше згадується у США у 1920-х рр. як«junior-achievment-companies». У Англії «mini-enterprises» були засновані у 1960-х роках.[8] Створення перших шкільних підприємств у Німеччині датується 1979 роками, коли були започатковані юніорські фірми в рамках виробничого навчання. З 90-х років розвиток шкільного підприємництва став у Німеччині неспинним. На даний час тут зареєстровано приблизно 6.698 шкільних підприємств, тобто 20 %[9] від загальної кількості загальноосвітніх шкіл (33.493).[10] У всіх країнах шкільне підприємництво додає цінності навчанню. У Німеччині шкільне підприємництво частково інтегроване у саме навчання, що підвищує привабливість такого навчання, самої школи, у яку інтегроване підприємство, і на даний час готує їх не до конкретної професії, а до життя з усіма його цікавинками: економічними, соціальними та екологічними.

Які перші кроки здійснюються у Німеччині, щоби заснувати шкільне підприємство?

Шкільне підприємництво – це учнівська ініціатива, яка може бути підтримана батьками, учителями чи підприємцями, проте – це справа самих учнів. Педагогічне завдання полягає у тому, щоби надати відповідний простір для створення та ведення шкільного підприємства.“[11] «Залежно від умов школи, учнівські підприємства реалізуються в класі, в робочій групі, у формі повноденної пропозиції, або у вільний час. Також можливі змішані форми між різними видами реалізації.»[12]

За наявності бажання та ідеї ініціативній учнівській групі варто обговорити свій задум з максимальною кількістю учителів та батьків, налагодити контакти з конкретними учителями та керівництвом школи щодо можливості заснування шкільного підприємництва.

Федеральне міністерство економіки та енергетики Німеччини (BMWI) розробило узагальнену інструкцію щодо підготовки заснування шкільного підприємства, яку можна використовувати, залежно від контексту та умов у школі:[13]

Процес впровадження Шкільного підприємства можна розбити на 6 основних етапів:

1. Генерування ідеї та залучення підтримки:

• Брейнсторминг, розробка бізнес-ідеї на прикладі існуючих локальних проблем або інтересів учнів; спілкування з (бажано) великою кількістю батьків та залучення їх до формального заснування ШП – для цього потрібна їхня письмова згода; знаходження аргументів для заснування ШП та його позитивного впливу на життя школи і учнів;
• Ролі учителів, батьків або місцевих підприємців зводяться до консультантів, коучерів або менторів, які сприяють інтеграції ШП у шкільну систему та допомагають у представленні школи.

2. Формування структури ШП та підбір персоналу:

• Поділ підприємства на відділи та завдання для майбутніх «співробітників»; вивчення кваліфікацій, інтересів, можливостей та здібностей «співробітників» з метою правильного розподілення посад та завдань у відповідних відділах: керівництво, фінанси, робота з персоналом, реклама, продаж тощо; пошук «співробітників» серед учнів (через рекламу, особисте спілкування).

3. Аналіз ринку та середовища:

• Вивчення ринку: потреби ринку, визначення потенційних клієнтів та їх фінансових можливостей, можливості для закупівель та збуту тощо; контакт з місцевими конкурентами з метою уникнення жорсткої конкуренції та налагодження партнерських відносин;
• При створенні шкільних підприємств звертається увага на місцевий ринок, конкурентів та середовище. Шкільні підприємства не мають стати конкурентами та зашкодити реальному ринку, наприклад невеличким пекарням, кейтеринговому сервісу чи майстерні з ремонту велосипедів. Їхнє завдання знайти свою інноваційну нішу у вирішенні тих чи інших викликів на місцевому рівні та впровадити інноваційний механізм.

4. Створення«обличчя»та внутрішня організація ШП:

• Пошук назви та створення логотипу підприємства; вибір його правової форми: яка правова форма підходить для ШП: ТзоВ, АТ тощо; відкриття рахунку в банку, наприклад через школу, громадську організацію чи батьків; аналіз фінансових потреб для, наприклад, обладнання, поточних витрат, виготовлення продукції та різних послуг; знаходження приміщення для роботи. Можна домовитись зі школою про надання приміщення.

5. Робоча документація:

• Підготовка робочої документації та матеріалів: касова книга, папки для зберігання фінансової документації, формулярів, листування, списків інвентаризації; виготовлення робочої документації: статут, флаєри, інформація про підприємництво, печатки, бланки, папки тощо.; організація щоденної роботи: процеси, процедури, зустрічі, розмови.

6. Інтегрування робочих процесів ШП у навчальний процес:

• Використання шкільних предметів та уроків для підтримки ШП: оформлення продукції, рекламні плакати, логотип фірми на уроці мистецтва, вебсторінка на уроці програмування та дизайну тощо.

Звісно заснування шкільного підприємства пов’язане з фінансовими витратами: кожне підприємство, як і в дорослому світі, потребує фінансування. У Німеччині існує велика мережа організацій, які займаються консультативною та фінансовою підтримкою шкільних підприємств. Існують різні види фінансування та можливості залучення фінансів:

• Власний внесок – залежно від обраної моделі ШП, кожен учасник повинен вкласти свою обумовлену частку, в сумі це може слугувати початковим капіталом;
• Позика: в Німеччині існують ініціативи, які підтримують ШП інформаційними та фінансовими ресурсами (безвідсотково), наприклад молодіжна ініціатива підлітків, які фінансують невеликі проекти у розмірі до 400 євро, YouthBank – Молодіжний фонд[14];
• Фінансова підтримка: школа, наглядова рада, батьки, пожертви, краудфандінг[15];
• Згенерований прибуток самого підприємства.

Сфери діяльності

• Виготовлення продукції: іновативні ручної роботи предмети вжитку з вторинної сировини, сумки, прикраси, побутові предмети (маленькі меблі, інструменти, деталі) тощо;
• Надання послуг: соціальні послуги, надання консультаційних послуг, допомога в громаді, догляд за літніми та хворими людьми, приготування їжі, доставка, ремонт, вирощування фруктів та овочів без застосування хімічних речовин тощо.

Діяльність шкільного підприємництва підвищує рівень привабливості самої школи, робить її відкритішою та доступнішою для нових ідей і методів навчання, сприяє покращенню концептів навчання у школі. Між школами, під чиїм дахом знаходяться ШП, виникає конкуренція, співпраця, обмін та синергія. В результаті таких взаємодій виникають нові ідеї та альтернативи серед всього уже винайденого, що виховує не лише бажання до експериментів, випробовування нового, підприємницького мислення, а й соціальну відповідальність, відповідальність за себе, однолітків та оточення.

Конкурси та гранти

Для популяризації та привабливості такої форми навчання у Німеччині відбуваються щорічні конкурси на найбільш інноваційне шкільне підприємство за підтримки як і федеральних міністерств, так і місцевої влади та класичних підприємств. В результаті цього здійснюється підтримка шкільного підприємництва через надання грантів або статусних винагород. Наприклад, один з переможців 2016 року щорічного загальнонімецького конкурсу від Федерального міністерства економіки та енергетики «BestesJuniorUnternehmen» – це ШП CoffeeCapsuleAccessory[16] з гімназії Гамбурга, бізнес-ідея якого полягає у творчому підході до вирішення зростаючої проблеми збільшення алюмінієвих відходів від поширення капсульних кавомашин. Підлітки вручну виготовляють якісні та модні прикраси із алюмінієвих капсул для приготування кави[17]. Переможці національного рівня представляють Німеччину на європейському конкурсі та змагаються з представниками інших країн.

Така модель навчання та розвитку учнів та підлітків в українських школах могла би підняти самий рівень шкіл, інтерес до навчання, а найголовніше – покласти початок соціальним інноваціям, бізнесу та підприємництву в Україні ще у молодому віці. Це дозволило б також Україні у майбутньому брати участь в європейських конкурсах у сфері шкільного/учнівського підприємництва, соціального підприємництва та соціальних інновацій, обмінюватись досвідом та зміцнювати міжлюдські зв’язки, що сприяло б і подальшому посиленню інтеграції України до європейського простору.

Наскільки можлива така модель роботи з учнями та підлітками в Україні? Що дозволяє, а що обмежує українське законодавство? Чи можна було би імплементувати шкільне підприємництво в Україні, враховуючи, що новий «Закон про освіту» дає школам значну свободу дій? Це риторичні питання, на які у мене ще немає відповідей, проте сподіваюся обговорити їх або отримати ідеї щодо імплементування такої моделі на електронну адресу: androshchuk@childfund.de.

Список посилань

[1]              Gründer Klasse | 01. Infoletter für mehr Unternehmergeist in der Schule [Клас засновників | 01. Інформаційний бюлетень щодо кращого підприємницького духу у школі] [Електронний ресурс] / Bundesministerium für Wirtschaft und Energie. – [2013]. – Режим доступу: https://www.bmwi.de/Redaktion/DE/Publikationen/Ausbildung-und-Beruf/gruenderklasse-nr-1-schuelerfirmen.pdf?__blob=publicationFile&v=4 (дата звернення 10.12.2017). – Назва з екрана.

[2]              Gute Schülerfirmen: Demokratisch, sozial und ökologisch.  Ein Leitfaden für Lehrkräfte, Eltern und betriebliche Interessenvertretungen. Ein Leitfaden für Lehrkräfte, Eltern und betriebliche Interessenvertretungen [Хороші шкільні підприємства: Демократично, соціально та екологічно. Путівник для учителів, батьків та виробничих об’єднань] [Електронний ресурс] / Arbeitskammer des Saarlandes, GEW Hauptvorstand, IG Metall Vorstand – [Frankfurt am Main/Saarbrücken :  2018]. – С. 22. Режим доступу: https://www.gew.de/fileadmin/media/publikationen/hv/Schule/Sonstiges/GEW17_Broschu__re_Schu__lerfirma_WEB.pdf(дата звернення 15.02.2018). – Назва з екрана.

[3]              Gute Schülerfirmen: Demokratisch, sozial und ökologisch.  Ein Leitfaden für Lehrkräfte, Eltern und betriebliche Interessenvertretungen. [Хороші шкільні підприємства: Демократично, соціально та екологічно. Путівник для учителів, батьків та виробничих об’єднань] [Електронний ресурс] / Arbeitskammer des Saarlandes, GEW Hauptvorstand, IG Metall Vorstand – [Frankfurt am Main/Saarbrücken :  2018]. – Режим доступу: https://www.gew.de/fileadmin/media/publikationen/hv/Schule/Sonstiges/GEW17_Broschu__re_Schu__lerfirma_WEB.pdf(дата звернення 15.02.2018). – Назва з екрана.

[4]              Gute Schülerfirmen: Demokratisch, sozial und ökologisch.  Ein Leitfaden für Lehrkräfte, Eltern und betriebliche Interessenvertretungen. Хороші шкільні підприємства: Демократично, соціально та екологічно. Путівник для учителів, батьків та виробничих об’єднань] [Електронний ресурс] / Arbeitskammer des Saarlandes, GEW Hauptvorstand, IG Metall Vorstand – [Frankfurt am Main/Saarbrücken :  2018]. – С. 2–3. Режим доступу: https://www.gew.de/fileadmin/media/publikationen/hv/Schule/Sonstiges/GEW17_Broschu__re_Schu__lerfirma_WEB.pdf(дата звернення 15.02.2018). – Назва з екрана.

[5]              Соціальне підприємництво в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.socialbusiness.in.ua (дата звернення 02.01.2018). – Назва з екрана.

[6] AdalbertE. SchulealssozialesUnternehmen [Школа як соціальне підприємництво] [Електронний ресурс] / EversAdalbert // BerlinerDebatteINITIAL. – [Berlin : Justus-Liebig-UniversitätGießen, 2005]. – Heft 4. – Режим доступу: http://www.b-b-e.de/uploads/media/gb_soziales_unternehmen_060601_01.pdf (дата звернення 06.11.2017). – Назва з екрана.

[7]              Для порівняння: Gute Schülerfirmen: Demokratisch, sozial und ökologisch.  Ein Leitfaden für Lehrkräfte, Eltern und betriebliche Interessenvertretungen. [Хороші шкільні підприємства: Демократично, соціально та екологічно. Путівник для учителів, батьків та виробничих об’єднань] [Електронний ресурс] / Arbeitskammer des Saarlandes, GEW Hauptvorstand, IG Metall Vorstand – [Frankfurt am Main/Saarbrücken :  2018]. – Режим доступу: https://www.gew.de/fileadmin/media/publikationen/hv/Schule/Sonstiges/GEW17_Broschu__re_Schu__lerfirma_WEB.pdf(дата звернення 15.02.2018). – Назва з екрана.

[8]              Initiative zur Förderung und Betreuung von Schülerfirmen [Ініціатива щодо підтримки та консультування шкільних підприємств] [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://schuelerfirmen.com/index.php/was-sind-schuelerfirmen/geschichte/ (дата звернення 10.11.2017). – Назва з екрана.

[9]           De Haan G., Grundmann D., Plesse V. Nachhaltige Schülerfirmen. Eine Explorationsstudie [Сталі шкільні підприємства. Дослідження] [Електронний ресурс] / Gerhard de Haan, Diana Grundmann, Michael Plesse // – [Berlin : Freie Universität Berlin, 2009].  С. 15–18. Режим доступу: http://bso.bildung.hessen.de/schuelerfirmen/Nachhaltige_Schuelerfirmen_Explorationsstudie.pdf(дата звернення 10.01.2018). – Назва з екрана.

[10]           AnzahlderallgemeinbildendenSchuleninDeutschlandimSchuljahr 2016/2017 nachSchulart[Кількість загальноосвітніх шкіл у Німеччині у шкільному році 2016/2017 за видом шкіл] [Електронний ресурс]. – [statista. DasStatistikportal]. – Режим доступу: https://de.statista.com/statistik/daten/studie/235954/umfrage/allgemeinbildende-schulen-in-deutschland-nach-schulart/ (дата звернення 01.02.2018). – Назва з екрана.

[11]            Gute Schülerfirmen: Demokratisch, sozial und ökologisch.  Ein Leitfaden für Lehrkräfte, Eltern und betriebliche Interessenvertretungen. [Хороші шкільні підприємства: Демократично, соціально та екологічно. Путівник для учителів, батьків та виробничих об’єднань] [Електронний ресурс] / Arbeitskammer des Saarlandes, GEW Hauptvorstand, IG Metall Vorstand – [Frankfurt am Main/Saarbrücken :  2018]. – С. 21. – Режим доступу: https://www.gew.de/fileadmin/media/publikationen/hv/Schule/Sonstiges/GEW17_Broschu__re_Schu__lerfirma_WEB.pdf(дата звернення 15.02.2018). – Назва з екрана.

[12]         Gute Schülerfirmen: Demokratisch, sozial und ökologisch.  Ein Leitfaden für Lehrkräfte, Eltern und betriebliche Interessenvertretungen. [Хороші шкільні підприємства: Демократично, соціально та екологічно. Путівник для учителів, батьків та виробничих об’єднань] [Електронний ресурс] / Arbeitskammer des Saarlandes, GEW Hauptvorstand, IG Metall Vorstand – [Frankfurt am Main/Saarbrücken :  2018]. –     С. 7. Режим доступу: https://www.gew.de/fileadmin/media/publikationen/hv/Schule/Sonstiges/GEW17_Broschu__re_Schu__lerfirma_WEB.pdf(дата звернення 15.02.2018). – Назва з екрана.

[13]            Gründer Klasse | 01. Infoletter für mehr Unternehmergeist in der Schule [Клас засновників | 01. Інформаційний бюлетень щодо кращого підприємницького духу у школі] [Електронний ресурс] / Bundesministerium für Wirtschaft und Energie. – [2013]. – Режим доступу: https://www.bmwi.de/Redaktion/DE/Publikationen/Ausbildung-und-Beruf/gruenderklasse-nr-1-schuelerfirmen.pdf?__blob=publicationFile&v=4 (дата звернення 10.12.2017). – Назва з екрана.

[14]            Youth Bank – Die kleine Jugendstiftung [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://youthbank.de (дата звернення 15.12.2017). – Назва з екрана.

[15]            В Україні існує успішна краудфандингова платформа для освітніх проектів GoFundEd. Режим доступу: https://gofunded.org (дата звернення 15.02.2018). – Назва з екрана.

[16]            CoffeeCapsuleAccessory. Режим доступу: https://coffeecapsuleaccessory.jimdo.com/english/ або https://www.facebook.com/coffeecapsulesaccessory/ (дата звернення 12.01.2018). – Назва з екрана.

[17]            Mikuteit H.-L. Schülerfirma macht Schmuck aus Kaffeekapseln – mit Gewinn. [Шкільне підприємництво виготовляє прикраси з алюмінієвих капсул для приготування кави і генерує прибуток] [Електронний ресурс] / Hanna-Lotte Mikuteit // Hamburger Abendblatt. – [Hamburg : 16.07.2016].  Доступно з https://www.abendblatt.de/hamburg/wandsbek/article207891283/Schuelerfirma-macht-Schmuck-aus-Kaffeekapseln-mit-Gewinn.html (дата звернення 09.01.2018). – Назва з екрана.