Ми раді представити вам брошуру, яка є фінальною публікацією проекту «Муніципалітети та соціальні підприємства: взаємодія для розвитку соціальної економіки». Проект реалізовувався за підтримки Шведського інституту консорціумом трьох організацій: Kalmar Co-working space (Швеція), Міжнародним акселератором соціального підприємництва New Door (Латвія), SILab Ukraine (Україна) протягом вересня 2018 - червня 2019 років.
Мета проекту - посилити інтеграцію соціальних підприємств в розвиток соціальної економіки на національному та місцевому рівнях і, зокрема, в формування, розробку і надання послуг в сфері охорони здоров'я і соціального захисту.
В межах проекту відбулася серія обмінних візитів до Швеції, Латвії та України, спрямованих на вивчення найкращих практик залучення соціальних підприємств, що діють на базі громадських і благодійних організацій, в надання соціальних і медичних послуг для муніципалітетів, в першу чергу, на основі механізму «соціального замовлення».
У брошурі представлені п'ять українських і чотири латвійські кейси, що дають можливість познайомитися з послугами, які були закуплені муніципалітетами у дев'яти благодійних і громадських організацій в 2018 році. Ці послуги охоплюють широкий спектр роботи: від нічних притулків для людей без постійного місця проживання до супроводу ВІЛ-інфікованих людей на дому. Їх основна мета - зробити якість життя людей, що потрапили у важкі життєві обставини, на порядок вище.
В Україні, де поки не існує законодавчого визначення соціального підприємництва, лише окремі громадські та благодійні організації безпосередньо ідентифікують себе з соціальним підприємництвом і публічно називають себе соціальними підприємствами. У Латвії частина організацій отримала статус соціальних підприємств на перехідному етапі впровадження закону про соціальне підприємництво на початку 2018 року (з моменту початку дії закону цей статус можуть отримати виключно товариства з обмеженою відповідальністю) або називають себе так, не маючи офіційного статусу.
Як показує досвід, відсутність офіційного статусу не заважає організаціям впроваджувати в свою практику підприємницьку діяльність (що дозволено відповідними профільними законами) і бути соціальними підприємствами не по формі, а по суті. Розробляються послуги відповідно до державних стандартів, прораховується їх фінансова модель, готуються фахівці, які надають ці послуги. Муніципалітети відкриті до їх закупівлі, так як державних послуг бракує для того, щоб закрити всі потреби місцевих громад.
Сподіваємося, що підготовлений матеріал стане джерелом для натхнення і активних дій для тих організацій, які вже мають достатній досвід роботи в соціальній або медичній сферах, але ще не перейшли на модель надання послуг органам місцевого самоврядування. Саме така співпраця лежить в основі соціальної економіки, що є пріоритетом політики Європейського Союзу на найближчі кілька років.
