В Україні є талановита молодь, і вона не є статистом змін і продуцентом соціальних чи економічних очікувань.
В цьому я переконався під час проведення півфінальних змагань Enactus Ukraine National Competition 2019, що відбулись в українській столиці 5 липня 2019.
Певна річ, скептики можуть мені дорікнути, що не все українське студентство та шкільництво є соціально відповідальним і може розумітись на побудові життєздатних бізнес-моделей. Проте всі команди, які протягом останнього року пройшли ретельний відбір спеціалістами Enactus Ukraine в півфіналі, продемонстрували небайдужість до вирішення актуальних соціально-економічних викликів своєї громади міста, окремих спільнот містян, а також досягнення на локальному рівні тих чи інших цілей сталого розвитку.
Вразила безперечно організація заходу, починаючи від структурованості програми заходу, чіткого таймінгу на презентаційні виступи команд учасниць двох півфіналів і звичайно чітко спланований інструктаж суддівського пулу, до якого мене було залучено за запрошенням Galia Lakusta з команди Enactus Ukraine. Неабияк здивувало і порадувало, що організатори при відборі суддів на півфінали та фінал змагань соціальних проектів врахували такий важливий акцент як «конфлікт інтересів» який цілком можливий на подібних змаганнях і який по суті нівелює їх цінність.
Загалом, якщо коротко означити до півфіналу, який мені випала нагода судити, вийшло 6 команд. Серед них представники ОНУ імені І.І.Мечникова, НаУКМА, ХНУ імені В.Н.Каразіна, ЛНУ імені І.Франка, Бердянського державного педагогічного університету та столичного КНЕУ імені В.Гетьмана.
Про масштабність, цінність та місії презентованих проектів можна говорити годинами і це не лукавство з мого боку. Певна річ, відчувалась неоднорідна підготовка команд до виступу і розмір соціального впливу, який вже було досягнуто за рахунок грамотної стратегії залучення однодумців, поясненню широкому загалу соціальної місії проекти і прагматичної оцінки комерційної складової проекту. Проекти вражали своєю з одного боку простотою, але з іншою демонстрували, що вони не лише про благодійність, про бажання здійснити соціальний вплив але й про залучення молоді до активної підприємницької ініціативи та зламу на рівні нового покоління тієї «споживацької бацили» яка нажаль вразила багатьох достойних представників як влади, так і громадян України загалом.
Що вразило найбільше?
На мою думку, кожен проект був не лише про вміння будувати бізнес-канву, чітко ідентифікувати свою цільову аудиторію проекту. Скоріше всі проекти були про небайдужість, про необхідності суспільної інтеграції малозахищених груп населення, освітню та підприємницьку просвіту української молоді та українців загалом і, звичайно, про актуальності зміни логіки екологічної культури, з підходу, який умовно можна назвати «екологічним варварством» до цивілізаційного, «екобезпечного» підходу.
Назву кілька ініціатив в кожному проекті, які заслуговують бути почутими широким загалом.
Так, команда Enactus KNEU з КНЕУ представила проект «Opportunity Jar», який націлений на навчання професійним навичкам та подальшу соціалізацію молоді з ментальною інвалідністю.
Їхні колеги з Enactus Naukma з НаУКМА, представили кілька проектів, серед яких були проект Краплинка та Re:ban. Перший про зміну ситуації донорства крові в Україні, а інший про зменшення кількості ПВХ-відходів за рахунок використання їх як ресурсу для виготовлення нових крафтових виробів.
Інша команда Enactus ONU з ОНУ імені І.Мечникова представили вражаючі результати від впровадження кількох ініціатив. Йде мова і про «Українську морську місію», яка взяла сміливість за навчання та підвищення екообізнаності сліпих дітей за допомогою іграшок морських тварин (з крохмалу) та про проект Gudzyk, який спеціалізується на виготовленні фетрових аксесуарів, завдяки якому люди пенсійного віку можуть покращувати своє матеріальне становище.
Не менш цікаві проекти презентували й решта учасників, команди Enactus з Бердянська, Львова та Харкова. Так молодь з Бердянська самоорганізувалась в соціально-екологічний комерційний проект «Creative Azov, що має на меті шляхом підвищення екологічної обізнаності очистити узбережжя Азова як мінімум в районі їхнього міста.
Львів’яни запропонували досягнення від вже розпочатого проекту курсів англійської мови «Easy-Peasy», які спрямовані на усунення конкретних недоліків і проблем, пов’язаних із вивчення англійської мови для молодих людей, що прагнуть самореалізуватись.
І насамкінець, дівчата з команди Enactus ХНУ імені В.Каразіна презентували доволі амбітний проект, незважаючи на невисоке охоплення цільової аудиторії проект «Food for life». Проект, який ставить перед собою мету змінити харчову культуру й протидія «дієтичній» пропаганді в ЗМІ.
Я переконаний, що подібні змагання соціальних проектів як від Enactus Ukraine потрібні України як ковток свіжого повітря і переоцінки, особливо у владних кабінетах, неповноцінності державної політики, яка не завжди про досягнення тих чи інших цілей сталого розвитку суспільства. Я переконаний, що змагання соціальних проектів Ukraine National Competition, сприяє нівелюванню міфу про безвідповідальну, егоїстичну та безрезультативну молодь.
Найголовніше, що самі учасники розуміють, що лише системність, постійний розвиток і прагматичний вимір власного соціального впливу може стати одними з чинників життєздатності соціальних проектів, що мають крім соціальної, ще й комерційну складову.
