Найуспішніші випускниці навчального курсу «Соціальне підприємництво» у Школі соціальної роботи Національного університету «Києво-Могилянська академія» пояснюють, чому цю дисципліну варто вивчати й тим, хто готується продавати, і тим, - хто піклуватись і дарувати.

4 квітня 2019 року студенти 4-го курсу Школі соціальної роботи Національного університету «Києво-Могилянська академія» захистили бізнес-плани своїх майбутніх соціальних підприємств. Оцінки за оригінальність ідеї, відповідність соціальній потребі, продуманість фінансової складової ставили експерти із соціального підприємництва.

Найбільше балів набрав проект соціального підприємства «Очіпок», який захистили студентки Юлія Демчик, Аріна Курилко і Тереса Балахно. Ідея полягає в тому, щоб шити і продавати головні убори за моделлю 1+1: купуєш один собі, а другий даруєш онкохворій людині. Юлія, Аріна і Тереса розповіли про незабутні моменти навчання і мотиви свого вибору: дисципліни, соціальної місії, економічної моделі.

 - Чому з-поміж дисциплін за вибором ви зупинилися саме на соціальному підприємництві?

Юлія: - Соціальне  підприємництво багатогранне. Незалежно від того, чи працюватиму в соціальній роботі, курс напевне буде корисним у майбутньому. До того ж, цей предмет був цікавим усій групі, що важливо при записі на вибіркові дисципліни професійного спрямування.

- Ваш проект «Очіпок» допомагає онкохворим жінкам почуватися гарними і потрібними. Чому ви обрали саме цю тему?

 Аріна: Це категорія клієнтів, яку я вивчаю в межах бакалаврської роботи, тому розумію їхні потреби. Оскільки, на державному рівні існують прогалини в наданні немедичних послуг для онкопацієнтів, їхні потреби залишаються незадоволеними і актуальними. Це можна виправити завдяки діяльності соціального підприємства.

Тереса: Тому що це дуже дотично до мого життя, в мене бабця померла від раку і я знаю, що це… Для мене це навіть не так допомога жінкам, як я реально бачила, наскільки необхідні головні убори. Тому в нас були представлені, зокрема, чалми, - те, що шила моя мама з якоїсь кофтинки. Бабці було складно підібрати щось, щоб і за розміром пасувало, і тканину якісну, і щоб не дуже було видно, що вона без волосся.

Юля: Обрала цю тему, бо вона близька дівчатам, а також через ідею цього підприємства, оскільки вона була досить реалістичною у втіленні та розробці. Більшості нашої команди це було близьким, тому працювати над цим буде легко і з великою охотою, що важливо, як на мене, для такого виду роботи.

- Яку пару із соціального підприємництва ніколи не забудете?

Юля: Коли потрібно було напрацьовувати ідеї: на якій соціальній групі зосередитись, яку проблему вирішувати, яке підприємство можна було б розробити. Не забуду тому, що складно було обрати, щоб працювати над створенням чогось цікавого, значущого і реалістичного. Для мене це був один із найважливіших етапів розробки ідеї підприємства. А ще пара, коли презентували свою розробку комісії. Запам’яталась тому, що було цікаво почути думку професіоналів, їхні рекомендації та критику, а також дізнатися результати конкурсу.

Аріна: Практична пара з фінансів була дуже яскравою. Ми грали в гру, де мали придумати продукт, продати його та забезпечити всі обов’язкові статті витрат. І круто було саме те, що ми без знань на інтуїтивному рівні наробили купу дрібних помилок. Так стало очевидним, що потрібно робити і на що звертати увагу.

Тереса: З фінансового менеджменту. Тому що я люблю щось продавати і отримувати за це гроші. І тоді я зрозуміла, що в мене є “підприємницький хист”, і я можу хоч із паперу зробити щось, і продати - мені це сподобалось. Важливо, що в кінці заняття я зрозуміла, що ще нам необхідно врахувати для нашого проекту. Ми-то можемо просто взяти і відкрити таке невелике підприємство, а насправді треба ще багато враховувати і вираховувати саме фінансових факторів, і це допомогло мені більше розібратися в цій темі. Раніше в нашій навчальній програмі нічого не було пов’язано з цифрами – а тут такий досвід.

Про університетський курс із соціального підприємництва

Навчальна програма і посібник для викладання дисципліни «Соціальне підприємництво» в українських вищих закладах освіти розроблені в межах проекту «Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за ініціативою «знизу» за підтримки Європейського Союзу. У 2018-2019 навчальному році курс відпілотований у Школі соціальної роботи НаУКМА та в Українському католицькому університеті. З 2019 року дисципліну вивчатимуть студенти магістратури факультету економіки та менеджменту Харківського національного університету будівництва та архітектури.

Спілкувалася Леся Ярошенко