Відповідь: Максим Стрельчук, юрист:
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності тощо. Ні Закон України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», ні Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» не встановлюють, наскільки мені відомо, вимог до одержання дозволу на відкриття салону краси.
Діючі об’єкти підлягають обов’язковій санітарно-епідеміологічній експертизі лише в разі встановлення їх шкідливого впливу в процесі функціонування і за рішенням відповідних посадових осіб (ст.ст. 1 і 12 останнього згаданого закону). В той же час ви можете звернутися до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів та отримати додаткову консультацію з даного питання, за необхідності – одержати у них висновок щодо відповідності приміщень салону краси вимогам санітарних норм.
Згідно ч. 2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб’єктом господарювання об’єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб’єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану). Декларація не подається:
1) на використання торговельних місць, кіосків та контейнерів, якщо їх розміщено на ринку відповідно до схеми, погодженої з органом державного пожежного нагляду;
2) орендарем об’єкта нерухомості (особою, яка використовує об’єкт нерухомості за цивільно-правовим договором, що не передбачає перехід права власності на цей об’єкт) за умови, що декларацію на об’єкт нерухомості зареєстровано власником;
3) на використання об’єктів, що в установленому законодавством порядку приймаються в експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.
Згідно ч. 5 тієї ж статті суб’єкт господарювання набуває право вчиняти дії щодо провадження своєї господарської діяльності, з дня реєстрації декларації відповідним дозвільним органом.
На практиці ця вимога витримується далеко не всіма організаціями, однак про неї треба знати, і її треба виконувати (принаймні, шляхом оренди приміщень, по яких декларацію вже подано).
Необхідно також вказати, що для салонів краси є обов’язковим, зокрема, дотримання Державних санітарних норм і правил для перукарень різних типів ДСПІН 2.2.2.022-99, затверджених постановою першого заступника Головного державного санітарного лікаря України № 22 від 25.03.1999 р. (в редакції 2006 р.), Закону України «Про захист прав споживачів», Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 16.05.1994 р. (із наступними змінами і доповненнями), Інструкції щодо надання перукарських, манікюрних та педикюрних послуг, затвердженої наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 27 серпня 2000 р. № 20. Працівники салону повинні проходити обов’язкові профілактичні медичні огляди та мати медичні книжки згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 23.05.2001 р. «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок».
Щодо поняття дитячої кімнати, такого чинним законодавством не визначено, тому окреме регулювання, наскільки мені відомо, тут відсутнє. В той же час щодо дитячої кімнати рекомендується:
- дотримання чинного законодавства про захист прав споживачів (наприклад, шляхом доведення до відома споживачів необхідної інформації про послугу у вигляді публічної оферти, правил відвідування та поведінки тощо згідно вимог ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів);
- забезпечення обов’язкового профілактичного медичного огляду та наявності медичної книжки у працівника, що забезпечує діяльність дитячої кімнати, його інструктаж з питань безпеки тощо;
- забезпечення дитячої кімнати якісними та безпечними меблями і іграшками (наприклад, відповідно до вимог Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від № 234 від 24.03.2016 р.);
- ведення належного запису і обліку послуг дитячої кімнати (шляхом ведення журналу тощо).